ОГРА́ДА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що огорожа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Леся Українка, I, 1951, 163); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 58).
2. перен., заст. Захист, оборона. Моя ти радість і од рада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (Іван Котляревський, I, 1952, 232).