ОГОРО́ДИНА, и, жін., збірн., розм., рідко. Те саме, що городина. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 130); [Лукерія Степанівна:] Олесю-гу! А я тебе шукаю по саду та по леваді; думала, знов сапаєш огородину за котрусь поденну? (Марко Кропивницький, II, 1958, 272).
ОГОРОДИНА
Тлумачення слова