ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огорнути. Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 354); З гори так далеко видко. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом (Панас Мирний, IV, 1955, 321); Весь огорнутий журбою, Безнадійно плакав я (Павло Грабовський, I, 1959, 391); * Образно. Стоїш ти, Полтаво, огорнена в славу, Закривши останню сторінку криваву, — Хай більш їх не буде! (Максим Рильський, II, 1956, 275).
ОГОРНЕНИЙ
Тлумачення слова