ОГНЕЛИ́КИЙ, а, е, поет. Подібний до вогню. Коли серпанок опліта світання І сонце встане огнелике, Ні слова більше про кохання… (Любов Забашта, Вибр., 1958, 28); У вибухах огнеликих здригається тіло гори (Леонід Первомайський, Вибр., 1940, 33); * Образно. Зі мною гвардія велика, Зі мною слава огнелика, Мій комсомол, моє життя (Андрій Малишко, Занов. джерело, 1959, 6).
ОГНЕЛИКИЙ
Тлумачення слова