ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглушливий. Оглушні крики «віват» загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 99); Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться.. його новенький студентський кашкет (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 57).
ОГЛУШНИЙ
Тлумачення слова