ОФО́РТНИЙ, а, е. Прикм. до офорт. Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 22);
// Признач. для виготовлення офорта (у 2 знач.). Підійшла [Катя] до схожого на вітрячок офортного станка (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 144).
ОФОРТНИЙ
Тлумачення слова