ОФІЦЕРСЬКИЙ

ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до офіцер. — А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 294); Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв «Катюшу» (Олесь Гончар, III, 1959, 13); — Що ж, це, мабуть, нам і розлучатися доведеться, — сказав Сергій Золотаренко. — Нас у офіцерську школу направлять, а вас, мабуть, на фронт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341);
//  Який складається з офіцерів. Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку й рушив на фронт (Юрій Яновський, II, 1958, 234).