ОФІЦЕ́Р, а, чол. Особа командного та начальницького складу збройних сил, що має військове звання від молодшого лейтенанта до полковника включно. Проходячи сусідню хату, я побачила молодого офіцера в гвардійській формі (Леся Українка, III, 1952, 620); Я бачив, як тяжко поранений офіцер зв’язку скаче з наказом, встигав передати командирові наказ і тут же падає мертвий (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, И 9).
ОФІЦЕР
Тлумачення слова