ОДИНА́РНИЙ, а, е. Який складається з однієї частини; не подвійний. Зачинені віконниці мало захищали від морозу, і одинарні рами вкрилися товстим шаром льоду (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 124); Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Юрій Збанацький. Сеспель, 1961, 26).
ОДИНАРНИЙ
Тлумачення слова