ОДУЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до одужувати. Одужуючий хворий;
// у знач. ім. одужуючі, чих, мн. (одн. одужуючий, чого, чол.; одужуюча, чої, жін.). Ті, що одужують. В Анапі, в госпіталі, мені зробили операцію, і лікар-грузин навіть пожартував, що мене покладуть недалеко від дверей, бо незабаром переведуть у палату для одужуючих (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 234).
ОДУЖУЮЧИЙ
Тлумачення слова