ОДУРМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОДУРМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Запаморочувати, оп’яняти себе чим-небудь (горілкою і т. ін.). І пили [опришки], й танцювали, і одурманювалися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 188).
2. перен. Затьмарювати, отруювати свою свідомість (хибними поглядами, неправильними уявленнями, шкідливими ідеями і т. ін.). Повчала [бабуся] онука та тягла до церкви.. Миколка категорично відмовився одурманюватись релігією (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 6); Він сам не раз замислювався над тим, з яких джерел вийшла страхітлива отрута расистського фанатизму і соціального мракобісся, котрою так легко одурманився німецький народ (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 108).