ОДУРЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до одуряти. Хтось могутній ходив селом від хати до хати і сіяв одуряючим зіллям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 31).
ОДУРЯЮЧИЙ
Тлумачення слова
ОДУРЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до одуряти. Хтось могутній ходив селом від хати до хати і сіяв одуряючим зіллям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 31).