ОДУБИТИСЯ

ОДУБИ́ТИСЯ, одублюся, одубишся; мн. одубляться; зневажл. Вмерти, околіти. А ото вже дід підріс Та і одубився; Після нього через рік І батько родився (Степан Руданський, Переслів’я. 1958, 23).
♦ Дубом одубитися — вмерти.