ОДУБІ́ННЯ, я, сер., розм. Стан за значенням одубіти. В тім стані одубіння можна було зробити з нею, що хто хотів (Іван Франко, V, 1951, 421); Твердого, смертного одубіння трупа не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 130).
ОДУБІННЯ
Тлумачення слова