ОДРОБИ́НА, и, жін., діал. Крихта, крапля, частка. Похожий він [хлоп] на худобину, Що вік цілий в ярмі жиє І тішиться, як дістає До паші зерна одробину (Іван Франко, X, 1954, 274); — Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір’я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (Ольга Кобилянська, I, 1956, 210).
ОДРОБИНА
Тлумачення слова