ОДНОСЕЛЬЧА́НИ, ОДНОСІЛЬЧА́НИ, чан, мн. (одн. односельчанин, односільчанин, а, чол.; односельчанка, односільчанка, и, жін.). Те саме, що односельці. Збурила, вразила сход правдива річ односельчанина (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 195); Бабенко з пораненою ногою і обпеченими руками кидався в полум’я попереду всіх, дивуючи односельчан своєю відвагою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Поруч з колгоспницею, позгинавшись між кошиками, ще міцно куняли кілька її односельчанок (Олесь Гончар, Новели, 1954, 79).
ОДНОСЕЛЬЧАНИ
Тлумачення слова