ОДНОПЛА́НОВІСТЬ, вості. жін. Абстр. ім. до одноплановий. Будуючи гумореску-імпровізацію, письменник [О. Ковінька] не дотримується одноплановості розповіді. Навпаки — вільно переходить од теми до теми, від одного епізоду до іншого (Вітчизна, 10, 1963, 105); Одноплановість характеристики більшості дійових осіб є, звичайно, хибою опери [«Різдвяна ніч» М. Лисенка] (Українська класична опера, 1957, 173).
ОДНОПЛАНОВІСТЬ
Тлумачення слова