ОДНОПАЛА́ТНИК, а, чол., розм. Той, хто лікується або відпочиває в одній палаті з ким-небудь. Гриньов вийшов з палати.., а Онопрій, щоб не залишатись під обстрілом злобних насмішок однопалатників, зібрався на прогулянку сам (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 70).
ОДНОПАЛАТНИК
Тлумачення слова