ОДНОНОГИЙ

ОДНОНО́ГИЙ, а, е. Який має одну ногу; з однією ногою. Одноногий бусел на криниці до пісні прислухається (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 126);
//  у знач. ім. одноногий, того, чол.; однонога, гої, жін. Той (та), у кого немає однієї ноги. У хвості на милицях шкандибали одноногі (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).