ОДНОКЛА́СНИК, а, чол. Той, хто навчається або навчався в одному класі з ким-небудь. Лише тепер вона помітила, що в кімнаті було багато її однокласників: Маруся і Петро, Віра й Дмитро… (Микола Зарудний, Світло, 1961, 16); Він оживив у своїй уяві батьків, давніх знайомих, однокласників сільської школи (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 36).
ОДНОКЛАСНИК
Тлумачення слова