ОДНОКІ́НКА, и, жін. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він. був міняйло і іздив однокінкою по селах (Іван Франко, VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Юрій Яновський, IV, 1959, 125).
ОДНОКІНКА
Тлумачення слова