ОДНОДУ́МНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до однодумний. Критик — на сторожі однодумності письменника і читача (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 125); Вона рішуче підійшла до автомобіля і, поглядаючи на чоловіка, думала, звідки в нього така однодумність із тим копачем? (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 306).
ОДНОДУМНІСТЬ
Тлумачення слова