ОДНОБІ́ЧНО. Присл. до однобічний 3. Не можна впливати на організм однобічно, ізольовано від середовища, від виховання (Шкільна гігієна, 1954, 4); У «Сурмах» та в «Золотому павучкові» я показав ворога в комсомолі, але зробив це однобічно (Олесь Донченко, VI, 1957, 582).
ОДНОБІЧНО
Тлумачення слова