ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один. А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, — років.. двадцять ще до мене. Арифметика чимала — сорок років, як однісінький день (Юрій Яновський, I, 1954, 25); — Відпустіть мене, в мене дитина лишилась однісінька, — плакала Галя (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 58).
Один-однісінький; Одним однісінький див. один.
ОДНІСІНЬКИЙ
Тлумачення слова