ОДЯ́ГА, и, жін., діал. Одяг. Оба хлопи гляділи на свого пана капрала недовірчиво [недовірливо]; зміняти своєї одяги вони не гадали (Степан Ковалів, Тв., 1958, 40); На покуті.. лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці, на полиці — вчорашній пісний борщ, на жердочці — старенька, полатана одяга (Любов Яновська, I, 1959, 141).
ОДЯГА
Тлумачення слова