ОДЯГ

О́ДЯГ, у, чол. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 402);  * Образно. [Єпископ:] В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть [не пристає] вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Леся Українка, II, 1951, 501); Вже осінь. У жовтому одязі сад… (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 58);  * У порівняннях. Чи до любові там, де притуплена людська мораль, як зношений одяг, не гріє й не прикрашає? (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 15).
 Верхній одяг — одяг, який носять поверх костюма, сукні і т. ін. Несміливо, закляклими пальцями зняли [полонянки] верхній одяг (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 167).