О́ДІЖ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що одяг. Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (Михайло Старицький. Облога… 1961, 5); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); * Образно. І слово, а тема — матер’ял, Прозора одіж для ідеї (Максим Рильський, Поеми, 1957, 150).
ОДІЖ
Тлумачення слова