ОДЕРЕВІТИ

ОДЕРЕВІ́ТИ, ію, ієш, док.

1. рідко. Те саме, що одерев’яніти. [Микола:] А знаєш, як я його [жандарма] побачив, то зразу одеревів на місці (Іван Франко, IX, 1952, 110).

2. спец. Набути властивостей деревини; отвердіти (про рослинні клітини).