ОДЕНОК

ОДЕ́НОК, нка, чол., діал. Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев’яній підстилці. Даремно комісар.. перешукував старанно двір і всі двірські будинки, не виключаючи й оборогів, стогів сіна, скирт соломи і оденків, — панича не було (Іван Франко, III, 1950, 301); Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці до острови і закладають оденок (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 171);
//  Дерев’яна підстилка під копицею, стіжком сіна, соломи і т. ін.