ОДЕНКИ 1, ів, мн. Рештки на дні, гуща.
ОДЕНКИ 2, ів, мн., заст. Спільна робота заміжніх жінок (прядіння, вишивання і т. ін.) у зимові дні. [Вустя:] Співаймо, тільки потихеньку, щоб, бува, десятник не наскочив. [Домка:] Як наскоче, скажемо, що на оденки зібрались (Марко Кропивницький, III, 1959, 8); Фросина, як могла, відбивалась від скоромних язиків, а одного разу на оденках, коли вже до краю в’їлася своїми натяками Окуниха, голосно відрізала їй (Михайло Стельмах, I, 1962, 166).