ОДЕБЕЛІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до одебеліти. Унтер пролопотів повз нього, ламаючи кущі.. і нічого не бачачи на своєму шляху. Одебелілий від страху, він, мабуть, не чув і пострілів (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 224).
ОДЕБЕЛІЛИЙ
Тлумачення слова