ОЦІПЕНІ́ННЯ, я, сер., рідко. Стан за значенням оціпеніти. Якесь оціпеніння охопило його, тільки голова палала (Іван Микитенко, II, 1957, 280); Мати.. знову в оціпенінні притулилася головою до сина (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 31).
ОЦІПЕНІННЯ
Тлумачення слова