ОЧИ́СНИК, а, чол., спец. Пристрій, механізм для очищення чого-небудь. Випуск пересувних очисників качанів кукурудзи розпочато на Первомайському заводі сільськогосподарського машинобудування (Робітнича газета, 11.IX 1963, 1).
2. Речовина, яку використовують для очищення чого-небудь. Українські вчені пропонують найдосконаліший [захід] — озонування води. Озон.. — універсальний очисник (Наука і життя, 11, 1965, 5).