ОЧИ́СНИ́Й, очисна, очисне.
1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь. * Образно. В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Максим Рильський, II, 1960, 301);
// перен. Який приносить моральне очищення, прощення: покутний. Очисна жертва.
2. спец. Признач. для очищення чого-небудь. Для очищення насіння кормових трав і деяких дрібнонасінних культур є багато спеціальних очисних машин (Бур’яни і боротьба з ними, 1957, 226); Кимось наполохані, п’ятеро диких кабанів.. потрапили в глибокі відстійники очисних споруд на околиці Чернівців (Радянська Україна, 19.XII 1971, 4).