ОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до очистити. Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (Фізика, II, 1957, 17); — Ти що ж., до весни не готуєшся? Інвентар ще не відремонтований? Насіння не очищене? (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 67); Новий препарат [стробан] добре розчиняється в очищеному гасі (Наука і життя, 1, 1957, 28); Олена сиділа на ослоні.., задивлена у зеленаву синь, очищена і жертовна (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 445); Апофеозом концерту став виступ комісара госпіталю, який.. оголосив щойно одержану вість про Калугу, очищену від противника (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 129);
// очищено, безос. присудк. сл. Пістолети очищено і знов понабивано (Іван Франко, VI, 1951, 446); [Ватутін:] Доповідає генерал армії Ватутіп. Наказ викопано, Київ повністю очищено від ворога (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 137).
2. у знач. ім. очищена, ної, розм., заст. Горілка. [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (Марко Кропивницький, II, 1958, 251).