ОЧУЖІ́ЛИЙ, а, е. Який став байдужим, холодним, чужим. Вона була якась віддалена, очужіла;
// Який виражає байдужість, холодність до когось. Гаркуша ковзнув по них таким очужілим поглядом, наче бачив їх уперше (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 119).
ОЧУЖІЛИЙ
Тлумачення слова