ОЧУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до очуміти. — А яким я вас молоком частував у садку? — хитає головою очумілий від алкоголю хлопець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 138).
ОЧУМІЛИЙ
Тлумачення слова
ОЧУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до очуміти. — А яким я вас молоком частував у садку? — хитає головою очумілий від алкоголю хлопець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 138).