ОЧУМАНІ́ТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Те саме, що очманіти. Отець Онуфрій очуманів, зачувши річ молодиці (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 154); [Марко:] Очуманіла баба, зовсім очуманіла! (Захар Мороз, П’єси, 1959, 13).
ОЧУМАНІТИ
Тлумачення слова