ОЧМАРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що очманілий. [Платон:] Від ваших я речей стою стривожений тут перед вами, очмарілий, і сам не знаю, що сказать… (Карпенко-Карий, II, 1960, 85); * У порівняннях. Гра її зробила на мене таке враження, що я ходив.., як непритомний, як очмарілий (Збірник про Кропивницького, 1955, 55).
ОЧМАРІЛИЙ
Тлумачення слова