ОЧЕРЕТИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до очеретина. Тонку очеретинку Рибалонька зломив І з неї він сопілку Ножем собі зробив (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 202); Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу.. Закинути [вудку] з математичною точністю під якусь далеку очеретинку.. — це було для нього звичайне діло (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 55); Лідія Андріївна і Наташа здавалися очеретинками в своїх чорних пальтах з довгими креповими вуалями (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 189).
ОЧЕРЕТИНКА
Тлумачення слова