ОЧЕРЕТИ́НА, и, жін. Стебло очерету. В темряві никне ріка, Чуть лиш, як плещс, як стогне над нею Очеретина суха та гнучка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 254); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 53); * У порівняннях. Перед нею стояв молодий панич, високий, як очеретина, тонкий, як дошка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 57).
ОЧЕРЕТИНА
Тлумачення слова