ОЧАРО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до очарувати. Я очарована, звістками з Вашого краю, — ще наша доля не загинула, коли у нас такий народ є! (Леся Українка, V, 1956, 98); Мцирі очарований світом, закоханий у життя (Максим Рильський, III, 1950, 205).
ОЧАРОВАНИЙ
Тлумачення слова