ОЧАМРІ́ТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Те саме, що очманіти. Улас ледве навіть чув її [князівни] слова: він ніби очамрів і не зводив очей з її пишного лиця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 300); Бондарчук миттю перехопив руку Геннадія. — Ви що? Очамріли?! (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 98).
ОЧАМРІТИ
Тлумачення слова