ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обзолотити. Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 68).
ОБЗОЛОЧЕНИЙ
Тлумачення слова
ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обзолотити. Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 68).