ОБЖИ́НКИ, ів, мн., етн. Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди. Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Марко Вовчок, I, 1955, 61); Колос у полі нахилить пшениця, Пилом покрита з курного шляху. Будуть їй добрі обжинки сниться (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 51); Нам не раз доводилось бути в селі на обжинках. Останню гривку тепер, як правило, зрізає своєю машиною передовий комбайнер, дівчата йому плетуть вінок (Вітчизна, 3, 1969, 212).
ОБЖИНКИ
Тлумачення слова