ОБЖИНКО́ВИЙ, а, е, етн. Стос. до обжинків. Веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні.. — це форми музичної творчості народу українського (Історія української музики, 1922, 52);
// Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел. Люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 590); Обжинковий вінок.
ОБЖИНКОВИЙ
Тлумачення слова