ОБЗАВОДИТИСЯ

ОБЗАВОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБЗАВЕСТИСЯ, едуся, едешся, док., чим. Придбавати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). Поступово бійці почали обзаводитися кіньми (Олесь Гончар, I, 1954, 60); — Ти б, Пилипе, палицею обзавівся, воно все ж було б легше тобі ходити (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 313);
//  Будувати, зводити яку-небудь необхідну споруду. Подекуди вони [хутори] встигали виростати й на більші села чи фільварки, обзаводячись і якимсь замком-фортецею для захисту від нападників (Іван Ле, Наливайко, 1957, 6); Артіль обзавелась спеціальним цехом для здобрювання кормів (Радянська Україна, 20.II 1964, 2);
//  ким. Вступати в родинні, товариські і т. ін. стосунки. [Чубенко:] Нам вже пізно обзаводитись тьотями, тобі ж якраз. Виходь за Макса і матимеш (Іван Кочерга, II, 1956, 275); Щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею, та й гуляв іноді з нею (Панас Мирний, I, 1949, 231); Степан.., сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (Михайло Стельмах, II, 1962, 152).