ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, жін., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб’язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія. Комсомольці у віршах П. Усенка — мужні борці проти класових ворогів, проти темноти, неуцтва, обивательщини (Історія української літератури, II, 1956, 82); Імперіалізм робить головну ставку на антикомунізм, пропагує політичний нейтралізм, приватновласницьку мораль, обивательщину, індивідуалізм (Матеріали XXIV з’їзду КПУ, 1971, 55).
ОБИВАТЕЛЬЩИНА
Тлумачення слова