ОБИЧА́ЙНИЙ, а, е, заст.
1. Звичайний. Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок, I, 1955, 341).
2. Вихований.
ОБИЧА́ЙНИЙ, а, е, заст.
1. Звичайний. Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок, I, 1955, 341).
2. Вихований.