ОБИЧА́ЙНІСТЬ, ності, жін., заст. Властивість за значенням обичайний 2. Се було свідоцтво, .. що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову [однокласну] школу в тім селі і проявив дуже добру пам’ять, цікавість, пильність і взірцеву обичайність (Іван Франко, IV, 1950, 43).
ОБИЧАЙНІСТЬ
Тлумачення слова